15 травня 2024 року в Києві Асоціація професіоналів корпоративної безпеки України (АПКБУ) ініціювала розширене засідання Правління АПКБУ щодо Стратегії реформування системи протимінної діяльності в Україні.
До участі у засіданні Правління були запрошені Ігор Безкаравайний, заступник Міністра економіки України, Андрій Лінніченко, експерт ФАО в Україні, та Павло Остапенко, голова Товариства дослідників України.
Першим виступив Андрій Лінніченко, експерт ФАО з питань протимінної діяльності, який представив аналіз ФАО щодо правових обмежень, створених так званою "помаранчевою зоною" * для малих фермерів.
* Що таке "помаранчева зона"? Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року "Про затвердження переліку територій, на яких здійснюються (здійснювалися) військові дії або які тимчасово окуповані Російською Федерацією", землі територіальних громад, районів та міст віднесено до територій, що можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами. Цей периметр надалі буде називатися "помаранчевою зоною".
ФАО попереджає, що визначення помаранчевої зони в постраждалих регіонах має юридичні наслідки для фермерів, а саме, ставить під загрозу:
- отримання страхування,
- отримання кредитів та інвестицій,
- отримання обладнання в оренду,
- працевлаштування робітників.
Сьогодні, згідно з існуючими механізмами, фермер не може отримати доказ того, що його земля не має ознак забруднення, оскільки висновок нетехнічного обстеження (НТО) не є підставою для видання адміністративного Акту, який би виводив цю землю з «помаранчевої зони».
Якщо законодавство не буде змінено, це означатиме, що ці 8 235 841 га повинні будуть пройти ретельний процес технічного обстеження, щоб бути звільненими, що не є реалістичним з економічної точки зору та з огляду на наявні сьогодні в Україні сили та засоби.
Сьогодні фермер несе тягар доведення того, що земля не є забрудненою.
Водночас, ходять чутки, що уряд вважає розорану землю безпечною, якщо вона розорюється два-три роки поспіль. FAO та WFP вважають, що така ситуація створює стимул для фермерів йти на більший ризик і розорювати землі, які не були обстежені.
ФАО наголошує на необхідності створення чіткої законодавчої бази для підтримки прав фермерів на ведення сільського господарства та надання їм кращих умов для відновлення сільськогосподарської діяльності.
Ігор Безкаравайний, заступник міністра економіки України, зазначив, що нинішня система протимінної діяльності в Україні не відповідає сучасним викликам. Основна проблема полягає в тому, що система спочатку була розроблена для інших завдань, викликів та обсягів у 2014-2016 роках, що призвело до розподілу обов'язків між Міністерством оборони та Міністерством внутрішніх справ. Він наголосив на необхідності докорінного переосмислення системи. Однак робити це потрібно з великою обережністю, оскільки «ми знаходимося у швидкісному потягу, який не можна зупинити». Цей «потяг» включає в себе Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Державну службу з надзвичайних ситуацій і всі суміжні урядові та асоційовані структури, залучені до цього процесу.
Система не тільки дуальна, але й нагадує перевернуту піраміду, яку потрібно виправити. Як цього досягти - складне і дискусійне питання, що вимагає участі багатьох зацікавлених сторін. По-перше, необхідно консультуватися з представниками протимінної діяльності, які працюють на місцях. По-друге, слід залучити бізнес, який зацікавлений у розмінованих і очищених територіях, готових до економічної діяльності. По-третє, необхідно враховувати людський вимір, оскільки зусилля з розмінування повинні враховувати потреби і безпеку місцевих громад. Таким чином, важливим є спільний підхід із залученням численних учасників.
Існуюча система була розроблена для вирішення проблем у Луганській та Донецькій областях, для роботи в локальних зонах бойових дій із залученням кількох великих міжнародних операторів ПМД, підрозділів Державної Спеціальної Служби Транспорту та ДСНС України. Хоча ця система була адекватна для свого часу, вона не підходить для поточної ситуації.
За відсутності повномасштабної війни децентралізована, горизонтально інтегрована система може бути доцільною. Однак в умовах масштабного конфлікту система має бути більш вертикалізована через обмеженість ресурсів і численні виклики. Рішення щодо визначення пріоритетів, розподілу завдань і нагляду повинні прийматися на державному рівні, з урахуванням потреб громад і регіонів та відповідно до національних інтересів.
Одним із прикладів є система управління інформацією. Збір, передача, зберігання та аналіз даних сприяють виконанню завдань. Україна використовує IMSMA - міжнародну систему, розроблену Женевським центром з питань протимінної діяльності (GICHD), яка була прийнята в Україні у 2019 році. Однак IMSMA управляється як Міністерством оборони, так і Державною службою України з надзвичайних ситуацій, що створює проблему подвійного підпорядкування. Незважаючи на широке використання, IMSMA не має комплексного захисту інформації та інтеграції з державними реєстрами, що робить її правовий статус невизначеним. Понад 40 операторів ПМД подають звіти до IMSMA, але система працює в "сірій зоні", що робить її дані неофіційними і непридатними для використання урядом. Аналогічно, ДСНС має паралельну систему для агрегування даних від своїх підрозділів, але ці шари даних не поєднуються між собою. Крім того, команда Павла Остапенка (Товариство дослідників України) за підтримки FAO та UNDP використала супутникові знімки для збору даних, визначивши необроблювані площі без фізичних перевірок.
Минулого року Україні вдалося повернути 18.000 квадратних кілометрів землі до продуктивного використання після того, як обстеження не виявили жодних ознак небезпеки. Однак легітимність цих даних є сумнівною через відсутність регулювання та інтеграції, оскільки звіти надходять з різних джерел, таких як ДСНС, ДССТ, супутникові знімки та оператори ПМД. Ця фрагментована, конкурентна система потребує комплексного переосмислення та реструктуризації.
Після презентації заступник міністра економіки України Ігор Безкаравайний відповів на запитання та пропозиції учасників:
-
Іван Герасимович, голова правління АППУ,
-
Микола Погребицький, член Ради директорів АППУ,
-
Сергій Кудінов, голова Комітету сприяння національній безпеці України.
Також Павло Остапенко, голова Товариства Дослідників України, виступив з ексклюзивною презентацією своєї роботи, яка використовується ФАО в Україні у програмі ВІДНОВЛЕННЯ ЗАСОБІВ ДО ІСНУВАННЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ СІЛЬСЬКИХ ГРОМАД, ЩО ПОСТРАЖДАЛИ ВІД МІН ТА ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ЗАЛИШКІВ ВІЙНИ.