Починаючи від 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року, на території України, з метою запобігання розповсюдження короновірусної інфекції (COVID-19), відповідно до ст. 29 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», Кабінетом Міністрів України був встановлений карантин.
В залежності від пануючої епідемічної ситуації, розрізняють чотири рівні епідемічної небезпеки: «зелений», «жовтий», «помаранчевий» та «червоний». Аби випадково не порушити закон, потрібно бути добре ознайомленим із своїми обов’язками, як громадянина України.
Перш за все, про встановлення відповідної зони у Вашому регіоні, Ви зможете негайно дізнатися через засоби масової інформації. Рішення приймається за результатами щоденної оцінки відповідних ознак епідемічної небезпеки. Їх Ви можете побачити на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України та веб-сайті Міністерства охорони здоров’я.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", із впровадженням «зеленого» рівня епідемічної небезпеки забороняється:
-
Перебувати в громадських місцях без засобів індивідуального захисту (респіраторів або захисних масок);
-
Перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу;
-
Самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;
-
Проводити (культурні, спортивні, розважальні, соціальні, релігійні, рекламні, наукові, освітні, професійні, тематичні та інші) заходи (у тому числі в розважальних закладах (нічних клубах) і закладах громадського харчування) без одягнутих, усіма учасниками та організаторами заходу, засобів індивідуального захисту (захисних масок або респіраторів).
Із впровадженням «жовтого» рівня епідемічної небезпеки, додатково до заборон із «зеленого» рівня епідемічної небезпеки додаються наступні:
-
1) Проводити масові (культурні, спортивні та інші) заходи, з розрахунком 4 квадратні метри на особу чи наповненістю залів понад дві третини місць;
-
Приймати відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури понад дві третини місць або понад 50 відсотків місць;
-
Розміщувати відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані меншій, ніж 1,5 метри за сусідніми столиками та більш як чотири особи за одним столом (без урахування дітей віком до 18 років), за умови, що відвідувачі пересуваються по закладу із засобами індивідуального захисту, (респіраторами або захисними масками);
-
Відвідувати заклади освіти здобувачами освіти у разі, коли на самоізоляції через контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 перебуває більш як 50 відсотків здобувачів освіти та персоналу закладу освіти;
-
Проводити в закладах освіти масових заходів (вистав, свят, концертів) за участю здобувачів освіти з більше ніж однієї групи (класу) та за присутності глядачів (відвідувачів);
-
Здійснювати діяльність спортивними залами, фітнес-центрами, з розрахунку одна особа на 10 квадратних метри, басейнами - більше ніж чотири особи на одній доріжці для індивідуальних занять або шість осіб для спортивно-тренувальних груп;
-
Здійснювати діяльність закладами, що надають послуги з розміщення (крім готелів, санаторно-курортних закладів, установ і закладів, які надають соціальні послуги);
-
Здійснювати регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння.
З настанням «помаранчового» рівня епідемічної небезпеки, заборони двох попередніх рівнів («зелетого» та «жовтого») залишаються дійсними, але додаються посилені заходи контролю за дотриманням на території регіону встановлених обмежувальних протиепідемічних заходів, готовності закладів охорони здоров'я до прийому хворих на COVID-19, виявлення та реєстрації осіб з підозрою на COVID-19 відповідно до стандартів Міністерства охорони здоров'я.
Останній, «червоний» рівень епідемічної небезпеки, є заключним із наявних і несе у собі найбільший список обмежень. Регіонам, які входять до цієї зони, забороняється:
-
Приймати відвідувачів закладами громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо). Дозволяється лише здійснення адресної доставки замовлень та замовлень на винос;
-
Здійснювати діяльность розважальними закладами, ТРЦ, кінотеатрами, театрами тощо;
-
Приймати відвідувачів непродовольчим ринками, магазинами спортзалам, басейнам та фітнес-клубам;
-
Проводити масові заходи, окрім офіційних спортивних заходів і матчів, командних ігрових видів спорту без глядачів;
-
Здійснювати регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним та залізничним транспортом у межах відповідних регіонів (за окремим рішенням регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій);
-
Працювати закладам, що надають послуги з розміщення (хостели, готелі тощо).
Карантин та вакцинація
Обов’язковою вимогою для всіх громадян України на період затвердженого карантину, є дотримання між особами та носіння засобів індивідуального захисту (респіраторів або захисних масок). Але поширені заборони для регіонів, які входять до «зеленого», «жовтого», «помаранчевого» рівнів епідемічної небезпеки не діють на осіб, які:
-
Мають документ-підтвердження про проходження часткового/повного курсу вакцинації;
-
Мають міжнародний або внутрішній COVID-сертифікат України, який підтверджує вакцинацію особи; негативний результат ПЛР-тесту або довідку по одужання від короновірусної хвороби;
-
Мають іноземний сертифікат жовтого кольору або зеленого кольору, або який підтверджує негативний результат тестування, або одужання особи від COVID-19, чинність якого може бути підтверджена, зокрема з використанням мобільного додатку Порталу Дія.
Що ж стосується «червоного» рівня епідемічної небезпеки, то зазначені вище обмеження не застосовуються за умови наявності у всіх учасників та організаторів заходу:
-
Документ, який підтверджує проходження повного курсу вакцинації;
-
Міжнародного, внутрішнього сертифіката (іноземного сертифіката) зеленого кольору, або який підтверджує: негативний результат тестування методом ПЛР чи одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого може бути підтверджена, зокрема, з використанням мобільного додатка Дія.
Вакцинація є добровільною, але у випадках, передбачених законом, для проведення певного виду діяльності може передбачатися обов’язковість профілактичних щеплень.
Згідно Наказу Міністерства охорони здоров’я України № 2153 від 04.10.2021 року на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, обов’язковій вакцинації проти COVID-19 підлягають працівники:
-
центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;
-
місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;
-
закладів вищої, післядипломної, фахової, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, зокрема спеціальної, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
Унаслідок встановлення таких вимог для громадян України під час дії карантину, досягається мета – загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров’я, що гарантовано статтями 3, 27 та 49 Конституції України. Держава, установивши вище зазначені заборони відвідувати заходи для нещеплених громадян проти короновірусної інфекції, реалізує свій обов’язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров’я всіх учасників заходу, у тому числі й самої нещепленої особи.
За недотримання запроваджених обмежень, передбачається притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності. До відповідальності можуть бути притягнуті, як пересічні громадяни, так і відповідні посадові особи суб’єктів господарювання.
Постановою КМУ також передбачено певні виключення, за якими суб’єкти господарювання, незважаючи на обмеження, мають можливість здійснювати господарську діяльність в умовах встановлених обмежень. Це наприклад, наявність 100 % вакцинованого персоналу за умови роботи з відвідувачами, користувачами певних послуг, на які розповсюджуються обмеження, які також мають бути вакциновані.
Крім того, на даний час у Верховній раді знаходиться проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за підробку документів, що стосуються проведення профілактичних щеплень» (№ 6084). Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс статтею 3213, яка передбачає встановлення відповідальності за:
-
використання особою завідомо підроблених документів, які підтверджують проведення профілактичних щеплень проти особливо небезпечних інфекційних хвороб у вигляді штрафу від 17 тис. до 34 тис. грн або обмеження волі на строк до двох років;
-
внесення медичним працівником завідомо неправдивих відомостей до медичної документації щодо проведення профілактичних щеплень проти особливо небезпечних інфекційних хвороб у вигляді штрафу від 34 тис. до 68 тис. грн або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років;
-
виготовлення з метою збуту, збут підроблених документів, які підтверджують проведення профілактичних щеплень проти особливо небезпечних інфекційних хвороб у вигляді штрафу від 85 тис. до 170 тис. грн або позбавлення волі на строк до трьох років.
Для забезпечення якісного контролю та убезпечення громадян України від недобросовісних осіб, що прагнуть, з порушенням законодавства України, обійти карантинні обмеження, державною владою було анонсовано, що під час дії карантину будуть вживатись заходи щодо перевірки достовірності сертифікатів про вакцинацію громадян та працівників суб’єктів господарювання, діяльність яких підпадає під обмеження під час карантину. Перевірка буде здійснюватися працівниками Держпродспоживслужби, а також Патрульною поліцією України.
Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи (звільнення від заборон, при наявності потрібного сертифікату вакцинації), у спосіб, який надає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
Органи поліції можуть виявляти ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність якого передбачена ст. 44-3 КУпАП та відповідно ст. 222 КУпАП самостійно розглядати такі справи до притягнення винних осіб до відповідальності. В рамках покладених завдань, поліція може з’ясовувати наявність або відсутність сертифікатів про вакцинацію, як права на здійснення певних дій в умовах карантинних обмежень.
При здійсненні перевірок, необхідно пам’ятати, що відповідно до ст. 23 Закону Про Національну поліцію, поліція, відповідно до покладених на неї завдань, виконує обов’язки перед громадянами України та:
-
здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;
-
виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;
-
вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;
-
вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;
-
здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;
-
вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях;
-
у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;
-
доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.
-
перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;
Відповідно до ст. 30 Закону Про Національну поліцію, поліція, для виконання покладених на неї завдань, вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом. Для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення порушення, поліція також може застосовувати в межах своєї компетенції превентивні заходи та заходи примусу, визначені Законом Про Національну поліцію.
У разі необхідності, згідно ст. 29 Закону Про Національну поліцію, поліцією можуть бути застосовані дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень (поліцейський захід). Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Його можна вважати необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам. Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди.
Відповідно до ст. 255 КУпАП Держпродспоживслужба наділена повноваженням у справах про адміністративні правопорушення, складати протоколи про правопорушення відповідно ч. 1 ст. 44-3 КУпАП щодо порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
При виконані своїх контрольних функцій на Держпродспоживслужбу розповсюджується дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Державний контроль передбачає планові та позапланові заходи, здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку. Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання (порушення карантинних обмежень), необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково, але виключно за рішенням суду.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.
Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
У разі створення суб’єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов’язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акту відповідний запис.
Один примірник акту вручається керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Пам’ятайте про Ваші обов’язки! Дотримуючись їх, ми усі разом зможемо забезпечити не лише власну безпеку, але й наших близьких та рідних.
Давайте долати короновірусну інфекцію разом!